Ми створили цю групу не лише для надання послуг психічного здоров’я, але й щоби створити для прибуваючих українців відчуття підтримки та спільноти в новій країні. Знаючи з перших рук, як важко звикнути до зовсім іншої культури, мови та середовища, ми зрозуміли, що створення дружніх зв’язків між новоприбулими є важливим для підтримки їх психологічного самопочуття.
Однак війна злочинна та неприродна і впливає навіть на тих, хто не постраждав безпосередньо від бойових дій. Багато почуттів, до яких ми не звикли в нашому повсякденному житті, таких як лють, відчай та провина вижившого, це очікувані реакції. Наша мета - допомогти людям боротися з ними таким чином, щоб зміцнити їх рішучість та покращити їхні стосунки. Мене звати Євген, я інтерн на 4-му курсі Психіатрії в Оттавському Університеті. Я живу в Канаді майже 20 років, 6 з яких я провів в армійських резервах.
Я залишив їх приблизно в той час, коли почалася війна на Донбасі. На той момент, я їхав до Польщі, щоб вивчити медицину. Хоча я був розчарований, що я не отримав нагоди тренувати українських військових, як робили багато моїх колег, я вірю, що те, що ми тут робимо, допоможе постраждалим від повномаштабної війни, і дасть їм шанс відновитись і вести щасливе життя.